У спортивному орієнтуванні компас завжди використовується для вирішення двох основних завдань: для того, щоб зорієнтувати карту на північ, і для руху за азимутом.

Принцип дії компаса ґрунтується на взаємодії магнітної стрілки компаса з горизонтальною складовою магнітного поля Землі. Магнітна стрілка, що вільно обертається, повертається навколо осі, розташовуючись уздовж силових ліній магнітного поля. Таким чином, стрілка завжди вказує одним із кінців у напрямку лінії магнітного поля, яка йде до Північного магнітного полюса.

Сучасний спортивний компас складається з 3 основних частин (платформи (плати), колби, що обертається, та магнітної стрілки):

Магнітна стрілка. Вказує напрямок північ–південь. Стрілка компаса пофарбована у два кольори. Червоний колір вказує на північ, а білий (або чорний) – на південь. За умови, що ви тримаєте ваш компас подалі від металевих предметів, червоний кінець стрілки завжди вказує на магнітну північ. Стрілка кріпиться до колби компаса.

Колба компаса. Блок на платі компаса, що обертається, в якому знаходиться магнітна стрілка. Колбу роблять прозорою для того, щоб завжди було видно магнітну стрілку та важливі деталі карти. Для того щоб уповільнити або зупинити коливання стрілки компаса, колбу зазвичай наповнюють спеціальною рідиною. Це допомагає швидше заспокоїти стрілку від коливань і зменшує вплив зовнішніх дій.

Платформа (плата) компаса. Платформа компаса зроблена з прозорого пластику, з лінійкою для часто використовуваних масштабів карти. Допоміжні напрямні лінії та довгі краї пластини слугують покажчиками напрямку руху. На неї кріпиться колба компаса таким чином, щоб її можна було легко обертати. Залежно від моделі на платі компаса можуть також знаходитися: лічильник кількості кроків, лупа (для збільшення зображення карти та читання дрібних деталей), звичайна лінійка, лінійка для часто використовуваних масштабів карти, спеціальні напрямні – паралельні червоні лінії, що використовуються для руху за азимутом, отвори-трафарети (для нанесення на карту знаків старту та контрольних пунктів).

Щоб не втратити компас, до нього кріпиться шнурок, можна прив'язати компас до зап'ястя. У сучасному орієнтуванні найбільш поширені два типи компасів – на платформі (планшетний) та "пальчиковий", який кріпиться на великому пальці руки.


Стандартний компас із платою (планшетний).
Класичний вибір, підходить для тих, хто витрачає більше часу на читання карти та визначення напрямку за компасом. Такі компаси досить великі і не надто зручні, при неправильній техніці читання карти вони можуть стати додатковою перешкодою. У використанні відрізняється від інших моделей і, як вже було зазначено, визначення напрямку за таким компасом займає найбільше часу. Цю модель ще використовують переважно дорослі спортсмени, проте зрідка її можна зустріти й у молодшого покоління, зокрема серед юніорів.


Компас на зап'ястя.
Вважається найшвидшим у використанні. Оптимально підходить для орієнтування у парках та на інших коротких дистанціях. В іншому ж багато хто вважає його не надто зручним, а через відсутність пластини його показання можуть бути не завжди точними. Однак за умови правильної техніки та не надто прискіпливого ставлення до визначення напрямку, деякими спортсменами може використовуватися нітрохи не гірше за компас, що кріпиться на великому пальці. Ця модель особливо хороша тим, що зовсім не заважає тримати карту, а сам компас при цьому весь час знаходиться перед очима.


Компас, що кріпиться на великому пальці ("пальчиковий").
Водонепроникний компас, що поєднує в собі властивості компасів двох інших видів. Дев'ять із десяти юніорів у Скандинавії використовують саме цю модель – і це пояснюється тим, що він надійний, швидкий і не заважає тримати карту. Щоправда, декому все ж таки незручно тримати карту з таким компасом. Є моделі зі стаціонарною колбою («MOSCOMPASS», «SILVA») та обертовою («MOSCOMPASS», «SUUNTO») колбою.


Витяги зі статті Єлізарова В.Л., кандидата педагогічних наук (журнал «АЗИМУТ» №2, 2008 рік)